Головна > Мирні переговори > Стамбул: Аналіз перемовин, ролі США, Росії та військової допомоги Україні


Стамбул: Аналіз перемовин, ролі США, Росії та військової допомоги Україні


Експертний аналіз останніх переговорів у Стамбулі між Україною та Росією, ролі США, вимог Кремля, військових перспектив та політичних наслідків для Європи.

У новому екстреному ефірі із журналістом Віталієм Портніковим було проаналізовано перебіг та суть нещодавніх перемовин у Стамбулі між Україною та Росією. Зокрема, він зазначив, що пропозиції, які Росія офіційно передала українській стороні, не містять жодної реальної зацікавленості у припиненні війни — це радше 'ритуальний танець', необхідний обом сторонам для збереження політичного діалогу, ніж справжні мирні переговори.

Росія, за словами експерта, зацікавлена у продовженні діалогу з адміністрацією Трампа, уникненні нових санкцій та припиненні військової допомоги Україні після завершення існуючих пакетів підтримки. Однак, приїзд делегації до Стамбулу і сама розмова є необхідними лише для створення вигляду процесу. Україна ж зобов’язана демонструвати готовність до діалогу перед США, щоб не втратити західну підтримку.

Серед ключових російських вимог — відведення українських військ навіть з територій, які ніколи не були окуповані, створення буферної зони, скорочення військової допомоги із Заходу, проведення демобілізації й організація загальних виборів, що викликає принципові заперечення в Києві.

Президент Трамп фактично вже вийшов з безпосереднього участі у переговорному процесі, залишивши його на двосторонньому рівні між Україною та Росією. США зосередилися на санкціях, не обіцяючи нового великого пакета військової допомоги Україні. Водночас, Європа також не демонструє одностайної підтримки; ультраправі і ультраліві сили стають все помітнішими на політичній арені, як показали останні вибори у Польщі.

В ракурсі воєнних дій значним моментом стала успішна спецоперація ЗСУ на території Росії, в ході якої були знищені стратегіїчні літаки. Проте експерт зазначає, що удари по стратегічній авіації Росії лише частково впливають на її здатність воювати — реальні зміни можливі лише в разі вичерпання Росією людських і технічних ресурсів.

У підсумку: формула завершення війни не пов’язана зі строком президентської каденції у США, а полягає у виснаженні потенціалу Російської Федерації. Україна змушена перейти у формат війни на виснаження та трансформуватися на фортецю заради майбутнього Європи.