Вітання, шановні глядачі. Сьогодні пропонуємо розглянути, як змінився український парламент останнім часом. У нормальній демократичній системі фракції і опозиція мають конкурувати, висувати альтернативи, аргументувати свої позиції та брати відповідальність перед суспільством. Це дозволяє знаходити оптимальні рішення, як і конкуренція між підприємцями на ринку.
На жаль, сьогодні Верховна Рада України дедалі більше перетворюється на механізм автоматичного схвалення рішень. В останніх скандалах із голосуванням за зміни щодо НАБУ і САП, депутати часто не обговорювали зміст, а слідували вказівкам партії чи президента. Ряд депутатів виставили пояснення після хвилі критики, проте громадськість побачила відсутність глибокого аналізу та політичної відповідальності.
Ситуація ускладнюється через втрату суб'єктності парламентом. Депутати голосують згідно з партійними рішеннями, часто навіть не замислюючись над наслідками, фактично виконуючи роль "кнопок". Деякі спроби внутрішніх дискусій і розслідувань були зведені до формальностей.
Подібна практика негативно впливає на якість політики й реформ. Минулі скликання відзначалися більшою суб'єктністю, конкуренцією між фракціями, що сприяло якісним змінам. Зараз же парламент, на думку багатьох оглядачів, втрачає вплив і політичну вагу, концентруючись на технічному виконанні рішень.
Проблема полягає у відсутності якісного зворотного зв’язку із суспільством, втраті політичної відповідальності та елементів конкуренції. Досвід минулих років свідчить: лише активна участь різних політичних сил і прозорий діалог із виборцями забезпечують реальну суб'єктність парламенту. Надія залишається на наступні скликання Ради, які, ймовірно, будуть більш конкурентними і відкритими до змін.
