Український політолог Ігор Рейтерович у новому випуску каналу «Клочок Тайм» розглянув питання заморожених російських активів та перспектив їх конфіскації на користь України. За його словами, незважаючи на сотні мільярдів доларів активів, що контролюються країнами ЄС, Великої сімки та США, жодного долара не було реально передано Україні як компенсацію чи допомогу. Останні зустрічі та перемовини між західними лідерами лише відновили дискусію щодо можливості використання цих коштів, однак чітких рішень так і не прийнято.
Станом на сьогодні в різних країнах світу заморожено до 500 млрд доларів російських активів: у США — 38 млрд, Японії — 58 млрд, Франції — 71 млрд, а найбільше в ЄС, у бельгійському Euroclear — близько 227 млрд доларів. При цьому банки, зокрема Euroclear, заробляють відсотки на цих коштах: у 2022 році це було 800 млн євро, у 2023 році — вже близько 4,5 млрд, а в першій половині 2025 року — ще 2,7 млрд євро.
Рейтерович зазначає, що уряд Бельгії не підтримує повну конфіскацію, частково через власну вигоду — відсоткові доходи залишаються в європейській фінансовій системі. Однак ЄС вже погодив надання Україні 18 млрд доларів відсоткових доходів через спеціальну кредитну програму під заставу цих активів.
Попри це, експерти вважають, що така схема знижує ймовірність повної конфіскації на користь України. Адже більшість підтримки Україна отримує не з російських коштів, а з бюджетів західних країн. Від 2022 року Україна отримала близько 300 млрд доларів допомоги, переважно з ЄС і США, та ще погоджено кредит у 50 млрд євро під заставу доходів від активів.
Головною перешкодою передачі заморожених російських активів Україні, на думку Рейтеровича, лишається саме політична нерішучість лідерів Європи, а не юридичні чи економічні причини. Попри аргументи про можливі ризики та прецеденти, правових перепон для конфіскації активів практично немає. За наявності політичної волі уряди можуть ухвалити відповідне рішення й отримати підтримку громадян, адже переведення російських активів на допомогу Україні розглядається багатьма як справедливий крок.
Останні заяви європейських чиновників свідчать про певну активізацію цього питання, тож Україна й надалі сподівається на ухвалення рішучих рішень щодо використання заморожених російських коштів на її підтримку.