У новому випуску програми "Аристократія" журналіст Віталій Портніков аналізує ситуацію навколо так званого "мирного плану" щодо завершення російсько-української війни, який активно обговорюється на міжнародній арені. За його словами, жодного реального плану не існує — існує лише набір ідей і пропозицій, що циркулюють серед американських і російських чиновників.
Портніков детально описує, як цей міфічний план виник на фоні спроб США та Росії домовитися про припинення конфлікту. Згідно з розмовою, ключові гравці — це США з різними політичними центрами впливу (Трамп, його оточення, Держдеп, спецпредставники), Росія, Європейський Союз і Україна. Значна частина плану є персональною імпровізацією російського представника Дмитрієва, якого Путін використав у спробі скасувати американські санкції проти російських енергетичних компаній.
Поява "мирного плану" — це, по суті, спроба політичної маніпуляції, яка, однак, була широко висвітлена у світових ЗМІ та змусила різні сторони реагувати та шукати позицію. Портніков підкреслює, що Трамп і його оточення використовували цей план як елемент внутрішньополітичної боротьби та як привід тиснути на Україну, щоб схилити її до поступок Росії.
Зустрічі, переговори, витоки документів до медіа — все це, на думку Портнікова, лише політична гра без справжнього наміру досягти миру. Він наголошує, що реальний шлях до миру починається не з презентації документів, а з фактичного припинення вогню на фронті.
Портніков також описує деградацію політичної культури в США, роль дилетантів в адміністрації Трампа, вплив демографічних змін у США та Європі і перспективи політичної трансформації у цих країнах. Він передбачає, що питання миру і війни вирішуватимуться через посилення санкційного та економічного тиску на Росію, а перспектив реального компромісу немає до припинення бойових дій.
Інтерв'ю завершується рефлексіями щодо майбутнього України, змін у мовній і культурній політиці, a також прогнози щодо подальших політичних процесів у світі. Портніков підсумовує: значення "мирного плану" перебільшено, а головним залишається пошук реалістичних шляхів до завершення війни.
