У неділю, 1 червня, в Польщі відбувся другий тур президентських виборів, де зустрілися кандидат від правлячої коаліції, чинний мер Варшави Часковський, і опозиціонер Кароль Навроцький з підтримкою партії «Право і справедливість». У першому турі перемогу отримав Часковський, але ультраправий електорат визначив долю другого туру, й у підсумку офіційні результати дали перевагу Навроцькому: 50,89% проти 49,11%.
Перед другим туром Навроцький підписав угоду з лідером ультраправих, отримавши їх підтримку. Його кампанія була побудована на патріотичних гаслах і суверенітеті, що мобілізувало провінційний і консервативний електорат. Вибори засвідчили глибокий розкол у Польщі, високий рівень явки — 71,7%.
Перемога Навроцького стала серйозною перешкодою для парламентської коаліції глави уряду Дональда Туска. Остання не змогла впровадити ключові реформи через опір опозиції й втратила довіру ліберальної частини виборців. Новий президент, відомий скандалами та парламентським популізмом, фактично отримав мандат на радикальніші дії.
Головним ризиком для України є посилення антагонізму в польському суспільстві та очікуване зниження підтримки Києва. Попри формальні заяви Навроцького про подальшу співпрацю, у його риториці звучить соціальний егоїзм та євроскептицизм. Декларації з ультраправими містять заперечення підтримки вступу України до НАТО. Також Навроцький використовує історичні болючі теми, зокрема Волинську трагедію.
Міжнародна реакція на вибори була стриманою: політики Угорщини і Чехії вітали Навроцького, а фондові ринки відреагували падінням. Для ЄС та України зростає невизначеність, оскільки новий президент здатен блокувати урядові ініціативи, а урядова коаліція може навіть розпастися. Втрата чи зменшення підтримки України може стати новою реальністю у відносинах із Польщею.
