3 червня Україна та Росія домовилися про наступний раунд переговорів у Стамбулі, на яких обговорюватимуть, зокрема, припинення вогню і встановлення миру. Російські умови залишаються неприйнятними для української сторони, про що скептично відгукуються як у Києві, так і у США.
Тим часом Генсек НАТО Марк Крюте запросив Володимира Зеленського на саміт НАТО в Газі, що проходитиме наприкінці місяця. Формат участі українського президента ще визначається, але вже сам факт такого запрошення є важливим дипломатичним сигналом.
На тлі повідомлень про переговори аналітики й офіційні особи США та ЄС, зокрема видання ABC News, аналізують позицію Дональда Трампа. Адміністрація Трампа дотримується ролі спостерігача, проте залишається прихильником переговорного процесу, переклавши частину ролі посередника на Ердогана. Трамп, як і Україна, негативно сприймає російські вимоги, які називає спробою затягнути змістовні дискусії.
Попри розчарування у браку прогресу, США й Європа не виходять із процесу мирних перемовин. Дипломатичні контакти української сторони із радниками Трампа у Вашингтоні, зокрема зустрічі Єрмака з Келогом та Віткофом, спрямовані на захист українських інтересів і досягнення підтримки на міжнародній арені.
Паралельно НАТО готується до можливого протистояння з Росією. Збільшується чисельність наземних сил протиповітряної оборони країн-учасниць. Мета — забезпечити готовність у разі загострення конфлікту. Під час саміту у Брюсселі міністри оборони обговорять подальше розширення ППО і зростання оборонних бюджетів.
Європейський дискурс щодо членства України у ЄС залишається неоднозначним. Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан та низка європейських політиків закликають не поспішати з розширенням ЄС за рахунок України. Натомість президент Польщі Анджей Навроцький підтвердив підтримку України і сподівається на взаємну співпрацю.
Таким чином, ситуація на міжнародному фронті залишається напруженою, а дипломатичні зусилля України спрямовані на посилення підтримки союзників та просування шляхів до миру.
