Марк Карні, прем’єр-міністр Канади, зустрівся з керівниками нафтових компаній і пообіцяв всебічну державну підтримку галузі. Він підкреслив, що нова енергетична політика уряду поставить Канаду в один ряд із світовими лідерами, при цьому залишаючись незалежним гравцем поза картельними обмеженнями OPEC.
Основна частина канадської нафти – 90% – нині експортується до США, що робить країну вразливою до рішень американських адміністрацій та торгових бар’єрів. У відповідь уряд Канади оголосив про плани розвитку альтернативних маршрутів та виходу на нові ринки через модернізацію транспортної інфраструктури. Втім, інвестори відлякуються складними регуляторними процедурами, опором громадськості, экозаконодавством та високими витратами.
Попри екологічну риторику минулого, Карні акцентує на національних інтересах і економічних вигодах для країни. Нові пріоритетні проекти отримають прискорене погодження, а строки розгляду скоротяться з п’яти до двох років. Влада також розробила вимоги до екологічної стійкості, довгостроковості та економічної доцільності майбутніх ініціатив.
Втім, регіональні суперечності залишаються: західна Альберта прагне розвитку трупопроводів, тоді як Британська Колумбія і корінні народи чинять спротив. Попри це, перелік майбутніх проектів вражає: на різних стадіях реалізації й планування знаходяться ініціативи на понад 120 млрд канадських доларів, включаючи декарбонізаційний проєкт PWE Alliance.
Для України як імпортера енергоресурсів здешевлення світової нафти вигідне, оскільки дозволяє зменшити валютні витрати. Таким чином, новий курс Канади активно впливає не лише на власний ринок, а й на глобальні енергетичні тренди, баланс сил та національні інтереси інших країн.
