Дональд Трамп нещодавно натякнув на можливість запровадження жорсткіших санкцій проти Росії, що викликало велику дискусію у політичному середовищі. Спочатку багато хто скептично сприйняв цей сигнал, зважаючи на його попередню стриману позицію. Проте після репосту статті Washington Post, у якій підкреслювалося, що Росія ігнорує дипломатичні сигнали Заходу, ці слова сприйняли як натяк Путіну про можливість справжніх дій.
Ситуація ускладнюється й міжнародним контекстом. Китай фактично вперше за час війни став на бік України, закликавши Росію не відповідати ударами. Тим часом Стуб з Фінляндії зателефонував Трампу на підтримку України, а низка європейських лідерів також чинять тиск, аби США запровадили новий потужний санкційний пакет проти Кремля.
Американська та британська преса донесли, що Трамп має амбівалентні стосунки із Зеленським і навіть більш лояльний до Путіна. Проте New York Times відзначає: навіть у самого Трампа з’являється розчарування політикою російського лідера, а його нові сигнали можуть означати поступове посилення санкцій.
В Україні також насуваються кадрові зміни. За інсайдами, Юлію Свериденко розглядають як потенційну кандидатуру на прем’єр-міністра, на зміну Денису Шмигалю. Щодо міністра оборони Рустема Умерова, існують перемовини про його можливе призначення послом у США — це може бути політичним меседжем, особливо з огляду на його походження як кримського татарина.
Водночас на лінії фронту не стихають російські обстріли. По Прилуках та Херсону завдано ракетних ударів, є жертви серед мирного населення, а Захід натякає на можливість подальшого посилення або навіть зупинки воєнної підтримки, якщо ситуація не зміниться.
Головний підсумок: дипломатична гра навколо України надзвичайно тонка, складається з натяків і символічних дій. Чи зможе Трамп перейти від натяків до реальної підтримки — вирішать вже найближчі тижні.