Головна > Трамп > Дональд Трамп і спецоперація України: захоплення, тривоги і небезпечні ілюзії


Дональд Трамп і спецоперація України: захоплення, тривоги і небезпечні ілюзії


Віталій Портников аналізує ставлення Дональда Трампа до української спецоперації проти російської авіації, а також суперечливу позицію щодо війни між Росією та Україною і перспективи дипломатичного врегулювання.

Видання «Axios» повідомляє, що Дональд Трамп в приватних розмовах висловлює захоплення результатами української спецоперації проти російської авіації, хоча публічно намагається це не демонструвати. З одночасним захопленням він відчуває занепокоєння, що відповідь Путіна може бути жорсткою, що лише ускладнить ймовірність дипломатичного вирішення війни чи навіть припинення вогню.

Така реакція підтверджує слова самого Трампа, коли той назвав недавню розмову з Путіним «хорошою», але зазначив, що до швидкого миру це не призведе, і визнав рішучість російського президента відповісти на українську спецоперацію.

Дональд Трамп цінує прояв сили в політиці. Він неодноразово говорив президенту Зеленському, що Україна має слабку позицію у протистоянні з РФ і має погоджуватися на умови, які напрацюють великі гравці. Однак неодноразова відмова Путіна навіть від тимчасового припинення вогню, а також недосягнення угод під час переговорів, демонструють наївність таких очікувань.

Трамп і досі вірить, що зможе переконати Путіна завершити війну, паралельно уникаючи санкцій та залишаючись для нього «зручним» партнером. Саме тому він блокував нові санкції проти Росії, що є архаїчним підходом. Такий підхід поділяли й західні політики до 2022 року, уникаючи ескалації та намагаючись переконати Путіна у вигоді співпраці із Заходом, ігноруючи застереження українців.

Українські політики, виборці теж мали ілюзії про можливість домовитися із Путіним, будуючи мирні стратегії до 2022 року. Володимир Зеленський йшов на вибори з обіцянками закінчити війну через перемовини, проте сама зустріч із Путіним завершилась дипломатичним фіаско. Замість підготовки до оборони ресурси витрачалися на непрофільні проекти, спрямовані на підняття популярності влади.

Тепер Трамп діє подібно — ілюзії про вплив на Кремль досі визначають його стратегію. Але ситуація змінилася: ні Україна, ні Захід уже не вірять у домовленості з російським президентом. Зеленський зробив висновки із помилок першого етапу свого президентства, перетворившись на лідера, який знає: шансів завершити війну без послаблення РФ немає.

З одного боку, інстинктивна повага і захоплення Трампа українською операцією зрозумілі. З іншого — його небезпечні ілюзії щодо можливості дипломатичного врегулювання можуть призвести до скорочення американської підтримки України, як військової, так і фінансової.

Хотілося б, щоб до емоційного враження від операції додалося реалістичне розуміння сучасного світу. Дякуємо, що залишаєтесь із нами!