Головна > Міжнародна політика > Азійський континент: вплив Китаю, США і нові виклики геополітики


Азійський континент: вплив Китаю, США і нові виклики геополітики


Аналіз телефонної розмови Трампа і Сі Цзіньпіна, впливу Китаю на війну в Україні, ролі НАТО в Азії та політичних змін у Південній Кореї.

5 червня у віртуальній студії Центру громадської аналітики «Вежа» відбулася розмова між Валерієм Клочуком та Артуром Харетоновим – президентом Ліберально-демократичної ліги України. Основна тема – геополітичні зміни на азійському континенті, роль Китаю, США, а також безпекові питання, пов’язані з війною в Україні.

Зокрема, обговорювали нещодавню телефонну розмову між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном. За інформацією ЗМІ, ця ініціатива виходила від Трампа і поки що залишається невідомо, коли саме лідери зустрінуться. Експерти вважають, що Трамп чекає, поки зможе отримати політичні «козирі» для переговорів із Китаєм щодо широкого спектру питань – від Арктики до південно-східної Азії, у тому числі ситуації довкола війни Росії проти України.

У розмові наводили статистику, озвучену в західній пресі: Росія значно збільшила виробництво дронів, у першу чергу завдяки технологічній підтримці з боку КНР. Експерти наголошують – це створює безпосередню загрозу для оборони України, оскільки більшість компонентів цих дронів мають китайське походження. Учасники нагадали, що світ переходить до альтернативних ланцюгів поставок і посилює контроль над транскордонними технологіями.

Окрема увага була присвячена посиленню антикитайського курсу на Заході. Еммануель Макрон під час безпекового форуму у Сінгапурі різко розкритикував дії Китаю, провівши паралелі між політикою РФ стосовно України і тиском Китаю на Тайвань. Макрон також наголосив на важливості об’єднання країн Європи та Азії задля стримування нових геополітичних викликів.

Експерти відзначили: НАТО посилює свою присутність у Індо-Тихоокеанському регіоні, розширюючи співпрацю з Японією, Філіппінами, В’єтнамом. Водночас учасники нагадали, що новий президент Південної Кореї Лі Джемон орієнтується на баланс у відносинах з Росією і Україною, але його позиція щодо допомоги Києву залишається настороженою через проросійські і прокитайські симпатії.

У фіналі було підкреслено, що головний виклик для демократичних країн – протидіяти координації між Росією, Китаєм, КНДР та іншими авторитарними режимами. Лише інституційна солідарність, розвинені технології та антикитайський курс можуть забезпечити безпеку Заходу і України у сучасному світі.