Дискусія стосувалася перспектив присутності НАТО на азійському континенті. Експерт відзначив, що сучасна оборонна промисловість істотно залежить від ресурсів Індопацифіку, зокрема, від чіпів, які виготовляють у Китаї. Саме тому НАТО активно розвиває військово-промислові коаліції та співпрацю з країнами регіону.
Країни НАТО розгортають місії і частіше співпрацюють із Японією, Південною Кореєю, Філіппінами. Крім окремих національних ініціатив, з’являються інституційні рівні співпраці. Відкриття офісу НАТО в Токіо та проведення тренінгів викликають занепокоєння Китаю. Експерти також вважають ймовірним створення азійського аналога НАТО задля колективної безпеки в регіоні, що сприятиме стримуванню військових амбіцій Китаю та знизить загрозу для Європи.
Щодо президентських виборів у Південній Кореї, перемога Лі Джемьона з Демократичної партії потенційно змінює баланс. Лі заявляє про прагнення підтримувати зв'язки і з Росією, і з Україною, однак експерти побоюються його проруських і прокитайських симпатій. Попередньо саме він був причетний до блокування військової підтримки для України. На думку аналітиків, США, ймовірно, утримуватимуть нову адміністрацію Південної Кореї в рамках співпраці із Заходом, втім, нова політична реальність загрожує скороченням підтримки України.
Загалом, активізація НАТО й політичні зміни у Південній Кореї мають важливе значення для майбутньої безпеки в Європі, Індопацифіку та для українських інтересів на світовій арені.
