У ніч на черговий день російські війська здійснили масовану терористичну атаку проти України. Основний удар прийшовся по Київщині та столиці: цілеспрямовано обстріляли навіть вхід до київського метро, щоб збільшити кількість жертв серед цивільних. Внаслідок атаки є постраждалі й загиблі.
Російська пропаганда виправдала ці злочини заявами про нібито «удари по складах з боєприпасами», але фактично йдеться про навмисний терор проти мирного населення. Подібні дії Москва раніше сама засуджувала, коментуючи удари США по Ірану. Росія — досі постійний член Радбезу ООН, що робить подібне лицемірство особливо цинічним.
Примітно, що російські медіа й офіційні особи використали західну операцію в Ірані як привід для антисахідної істерії, засуджуючи дії США та водночас ігноруючи власні удари по українських ядерних об'єктах. Заяви про «неприпустимість» атак протирічать реальним діям армії Росії.
Американські бомбардувальники змогли безперешкодно атакувати ядерні об'єкти Ірану, незважаючи на заяви російських експертів про нібито захищеність Тегерану. Деяке обладнання змогли вивезти, але іранська ядерна програма отримала серйозний удар.
На цьому тлі істерика росіян має геополітичне підґрунтя: Іран — важливий союзник Москви, що постачав зброю для війни проти України. Тепер Путін опиняється у складному становищі між партнером і власними інтересами.
Міжнародна реакція суперечлива: РФ засуджує США, водночас сама свідомо створює загрози — від ядерних ризиків до ескалації війни. Американська адміністрація все ще сподівається на дипломатію, хоча підтримка жорстких дій проти Ірану в США є низькою.
Іран загрожує перекрити Ормузьку протоку, через яку йде значна частина світової нафти. Це може спровокувати новий стрибок цін і економічні потрясіння.
Наприкінці автор окремо дякує волонтерам та спонсорам, завдяки яким ЗСУ отримали чергову партію FPV-дронів, що допомагають знищувати ворога. Підкреслюється важливість згуртованості й підтримки армії в умовах зниження глобальної уваги до війни.
