Головна > Міжнародна політика > Звільнення Сергія Тихановського та візит Кіта Келога: нові виклики для білоруської опозиції та Заходу


Звільнення Сергія Тихановського та візит Кіта Келога: нові виклики для білоруської опозиції та Заходу


Візит спеціального посланця Дональда Трампа Кіта Келога до Білорусі та звільнення Сергія Тихановського викликали неоднозначну реакцію як серед білоруських демократичних сил, так і на Заході. Які нові політичні наслідки може мати ця подія?

Останні події в Білорусі викликали значний резонанс у світі. Особливу увагу привернув візит спеціального посланця Дональда Трампа Кіта Келога до Мінська, де він публічно зустрівся з Олександром Лукашенком. Хоча ця подія залишила неприємне враження для багатьох, ще важливішим став результат зустрічі — звільнення з в'язниці відомого опозиціонера Сергія Тихановського.

Останні місяці для режиму Лукашенка були відносно вдалими в контексті протистояння із опозицією. Білоруські демократичні сили не ризикують прямо називати себе опозицією, а статус Лукашенка як президента, який був перепризначений на недемократичних виборах, залишається незаперечним у країні. Сергій Тихановський, що став символом опору режиму ще з 2019 року, був засуджений на 18 років, та його звільнення розглядається як потенційно переломний момент для майбутнього Білорусі.

Звільнення, однак, викликає неоднозначну реакцію у середовищі противників режиму. Окрім Тихановського, були звільнені й інші політичні в'язні, серед яких — чимало іноземних громадян. Проте, понад тисяча політичних в'язнів продовжують залишатися за ґратами. Це породжує питання — чому звільнили саме Тихановського, і чи не є це спробою режиму роз'єднати демократичні сили.

Під час емоційної пресконференції Сергій Тихановський підкреслив, що не буде претендувати на лідерство в білоруській опозиції, натомість визнав Світлану Тихановську її головною фігурою. Він також подякував Дональду Трампу та закликав його допомогти у звільненні інших політичних в'язнів, що було сприйнято як політичний жест.

Що стосується зовнішньої політики, візит Келога свідчить про пошук американською командою шляхів діалогу із Лукашенком. Однак такий крок виглядає суперечливо, зважаючи на тісні зв'язки білоруського лідера з Росією. США начебто прагнуть наблизити Білорусь до Заходу, але навряд чи це вдасться у короткостроковій перспективі. Лукашенко вже не раз намагався торгувати звільненням ув'язнених задля послаблення санкцій, і цього разу влада Білорусі очікує дій у відповідь від Заходу.

Таким чином, сьогоднішні події довкола Білорусі демонструють складність ситуації в регіоні. З одного боку, звільнення Тихановського може стати поштовхом для консолідації демократичних сил, а з іншого — це черговий політичний розмін, де людські долі використовуються як інструмент міжнародних торгів.