У новій фазі ізраїльсько-іранської кризи основний акцент робиться на повітряних ударах, особливо американського характеру, хоча історія свідчить: без наземного втручання результатів досягти важко. Експерти підкреслюють, що об'єднання народу навколо лідерів у відповідь на зовнішню агресію – типова реакція, і нинішній раунд конфлікту може зміцнити позиції іранського керівництва попри критику всередині країни.
Міжнародна підтримка Ірану як учасника бойових дій малоймовірна: західні експерти прогнозують, що Росія та Китай не готові відкрито втручатися, хоча і можуть непомітно постачати озброєння чи технології. Водночас російське ППО показало низьку ефективність, а повноцінна допомога Ірану може обернутись для Москви жорсткими санкціями та ізоляцією від Заходу. Китай, ймовірно, займе обережну позицію, утримуючись від прямої підтримки, а після завершення гострої фази може активізувати співпрацю з Іраном.
Для США ключові інструменти тиску на Росію не є вичерпаними. Серйозним фактором могла б стати передача Україні додаткового озброєння і, зокрема, дозволити вербування пілотів F-16 на пенсії з усього світу. Це могло б якісно змінити ситуацію на фронті й підвищити обороноздатність України.
Військова ескалація між Ізраїлем і Іраном небезпечна насамперед для цивільного населення обох країн. Експерти прогнозують, що запаси ракет і засобів ППО обмежені, обмін ударами не може тривати довго. В кінцевому підсумку сторони будуть змушені сісти за стіл переговорів. Продовження конфлікту невигідне і Китаю, який залежить від енергоносіїв із регіону.
Політико-дипломатична складова кризи демонструє можливість поглиблення розколу між Заходом і РФ, особливо якщо Москва наважиться офіційно допомагати створювати Ірану ядерну зброю. Це може призвести до подальших санкцій і погіршення стосунків із Ізраїлем та США. Водночас Іран залишається послідовно відмовляється іти на угоди щодо ядерної програми, що продовжує тримати регіон у напрузі.
У підсумку більшість сторін зацікавлені в швидкому завершенні загострення: і для стабілізації нафтових цін, і для уникнення нового великого конфлікту. Війна, якщо її не вдасться завершити угодою, може вибухнути з новою потужністю через декілька років – із урахуванням усіх зроблених нині висновків обома сторонами.
