Сьогоднішня розмова розкриває вплив війни на економіки Росії й України, а також на глобальний ринок нафти. Обговорюються останні тенденції цін на нафту після ударів по Ірану та рішення ключових гравців, таких як ОПЕК+ та Сполучені Штати.
За словами експертів, хоча Росія намагається зобразити себе не лише "бензоколонкою", до 29% доходів її бюджету у 2024 році заплановано отримувати саме з нафтогазової сфери. Інші галузі поки не здатні компенсувати ці втрати. На економічному форумі в Санкт-Петербурзі незалежні аналітики відкрито заявляли про настання рецесії та малі інвестиції в економіку: головний банк країни протягом року не профінансував жодного нового проекту. Це свідчить про серйозні проблеми та залежність від енергоносіїв.
На світовому ринку нафти спостерігалися коливання цін: від швидкого стрибка до 78 доларів за барель після атаки Ізраїлю, до поступового зниження до 66 доларів. Росія продає свою нафту за ціною нижче ринкової через дисконт марки Urals, що додатково тисне на бюджет. Враховано можливість поновлення обмежень ціни на російську нафту до 45 доларів.
У відповідь на зниження доходів Путін підписав скорочення державних програм, серед яких промисловий та науково-технічний розвиток. Паралельно аналітики говорять про вичерпання фонду національного добробуту і навіть можливу конфіскацію заощаджень населення або відмову від державних пенсій. Подальшу підтримку бюджету уряд може отримати лише через резерви чи непопулярні заходи.
Схожа ситуація й в Україні, але Захід продовжує фінансово підтримувати боротьбу країни. За словами оглядачів, Європа не зацікавлена у краху України, а президент Литви прогнозує ще три роки війни. Критичний стан економіки двох країн напряму пов’язаний із воєнними та енергетичними ризиками.
