27 червня у студії Центру громадської аналітики «Вежа» керівник центру Валерій Кличк у розмові з політологом Володимиром Фесенком обговорили гучну ініціативу президента Туреччини Ердогана організувати зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна у Стамбулі або Анкарі. Трамп, за словами Ердогана, погодився на такий формат, якщо погодиться Путін. Ердоган тепер активно готує умови для переговорів.
Фесенко вважає: ініціатива йде радше від Ердогана, адже і Трамп, і його адміністрація не проявляють великого оптимізму щодо такої зустрічі. Хоча такі переговори підтримують і інші країни (Австрія, Ватикан, Швейцарія), головним питанням лишається не місце, а зміст зустрічі та готовність сторін до реальних поступок. Кремль вже натякнув, що буде наполягати на своїх вимогах та ультиматумах, а шанси зрушити процес залежать від особистої готовності Путіна.
Обговорювалась і роль Зеленського: український президент активно просуває ідею зустрічі на найвищому рівні, прагнучи залучити США до визнання небажання Путіна домовлятися. Однак реалістичний компроміс можливий лише через поетапне припинення вогню під міжнародними гарантіями. Головним швидким результатом могло б стати саме припинення бойових дій, хоча подальші переговори можуть тривати нескінченно довго.
Фесенко зауважив, що у разі повернення Трампа до активної миротворчої ролі можливий новий поштовх до переговорів. У той же час основною перепоною є небажання Путіна визнавати поразку або зупиняти війну – саме це і стримує будь-які компроміси. З іншого боку, можливе бажання Трампа підписати бодай якусь угоду з Росією може спонукати його до прямого впливу на Кремль.
Окремо розглянули питання економічного тиску: Путін заявив про можливу відмову від заморожених резервів та створення альтернативної платіжної системи, підкресливши, що санкції Заходу не приведуть до негайної економічної катастрофи. Проте зняття санкцій може стати предметом торгу та прив'язатись до поетапного припинення вогню.
Не менш важливим є і фактор Європи — там немає єдиної позиції щодо припинення війни. Водночас, якщо Трамп виступить рушієм компромісу, європейці не будуть йому заперечувати. Фесенко також проводить паралелі з американською пропозицією до Ірану: інвестиції та скасування санкцій в обмін на мирні поступки.
Підсумовуючи, аналітики констатують: існує певне «вікно можливостей» для переговорів, хоча оптимізму обмаль. Якщо буде наполегливе лідерство США та готовність компромісу з боку Росії, можливо хоча б часткове замороження конфлікту. Та головна перешкода – психологічна і політична неготовність Путіна зупинити війну. Українське суспільство і політикум залишаються в очікуванні і сподіваються на позитивний результат для України.
