Американський сенатор Ліндсі Грем повідомив, що Дональд Трамп підтримав ідею законопроєкту про посилення санкцій проти Росії на «500%». Проте не все так однозначно: за словами Грема, під час гри в гольф Трамп заявив про бажання рухати це питання вперед, але сам закон не передбачає автоматичних санкцій – остаточне рішення буде за президентом.
Одразу після зустрічі з Трампом з’явився фейковий твіт, начебто анонсуючи жорсткі новини для Росії, проте цей допис не був підтверджений. Росія у відповідь заявила, що санкції їй не страшні, і пригрозила відходом від мирних ініціатив, демонструючи звичну браваду.
Офіційно сенатор Грем відзначив: закон лише дає президенту інструмент для швидкого запровадження санкцій, проте застосовувати їх – вирішуватиме особисто Трамп. Така гнучкість робить законопроєкт менш жорстким, але символічно посилює позиції Білого дому у переговорах із Путіним. Самі санкції можуть торкатися й партнерів Росії, які не допомагають Україні, зокрема Індії, Китаю, окремих арабських країн.
Євросоюз наразі знімає санкції з угорської АЕС «Пакш-2», що, на думку автора матеріалу, зміцнює економічні позиції Росії у Європі та створює потенційні ризики, адже Росатом залишається ключовим підрядником. З іншого боку — в Україні розширюють будівництво Хмельницької АЕС.
На полі бою ситуація напружена: Росія не збирається зупинятись і, за оцінками СNN та литовського президента Науседи, готова воювати ще кілька років, аж до 2028-го. Україна втримує фронти, але успішного контрнаступу, попри окремі успіхи з дронами, наразі немає, тож підтримка Заходу залишається критично важливою. Автор закликає не послаблювати санкційний і військовий тиск на РФ.
Український парламент має невідкладно розглянути рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін — Росія масово застосовує міни, не обмежуючи себе міжнародними угодами. Україна, заявляє депутат Костенко, не може залишатися зв’язаною в умовах агресії.
Суспільство піднімає питання обміну проросійських політиків, які сидять в парламенті, на українських військовополонених. Водночас у Сербії тривають протести проти Вучича, котрий, хоча й був близьким до Росії, виробляв зброю для України, за що й потрапив у немилість Кремля.
Матеріал завершується закликом до аудиторії слідкувати за оновленнями, оцінити позицію авторів і залишити думку про перспективи запровадження нових санкцій, репатріації полонених і підтримки української оборони на законодавчому рівні.
