Дискусія навколо купівлі Європою скрапленого газу з Росії лише набирає обертів. Попри гучні заяви про зменшення залежності від російських енергоносіїв, Німеччина, а разом із нею й інші країни ЄС, і далі імпортують мільярди кубометрів скрапленого природного газу (СПГ) від компаній, пов’язаних із Кремлем.
Так, націоналізована після початку повномасштабної війни німецька компанія SFE досі має довгострокові контракти з Новатеком — ключовим російським постачальником СПГ, контрольованим оточенням Путіна. У 2025 році до Європи надійде щонайменше 50 партій московського скрапленого газу на суму понад 2 мільярди євро, значна частина якого призначена саме для Німеччини.
Чому ЄС не розриває взаємини з Новатеком попри санкції та офіційну риторику? SFE заявляє, що змушена виконувати чинні контракти, бо відмова призведе до штрафів — інша сторона просто перепродасть газ на світовому ринку. Проте експерти критикують таку позицію як лицемірну та таку, що фактично фінансує російську воєнну машину. Ба більше: частину прибутків від продажу газу Москва спрямовує у фонд «Мужества» й приватні військові структури, як-от група Редут, які воюють в Україні.
Новатек напряму підтримує російський бюджет і, відповідно, війну — третина прибутків надходить у вигляді податків, що наполовину йде на військові витрати РФ. США, Канада, Великобританія, Австралія вже запровадили санкції проти Новатеку, а от ЄС поки від наслідків ухиляється — і саме цим пояснюють незмінність постачання.
Єврокомісія заявляє про плани до 2027 року повністю відмовитися від російського газу. Водночас уряд Німеччини намагається балансувати між енергетичною безпекою та політичним тиском. До виконання обіцянок ще далеко: кожного тижня танкери з російським СПГ заходять у порти Франції, Бельгії та Іспанії, а далі — у європейські мережі й до Німеччини.
Така ситуація викликає все більшу критику як в середині ЄС, так і ззовні. Чи вдасться європейській політиці знайти баланс між прагненням до незалежності та реальними кроками по ізоляції Москви? Відповідь на це питання дасть час — а поки гроші європейських платників податків продовжують фінансувати війну в Україні і далі наповнюють військовий бюджет Росії.