1 липня у студії Центру громадської аналітики «Вежа» відбулась експертна дискусія між Валерієм Клочком та членом Національної ліги центристів, політологом Ігорем Чаленком, щодо загострення у відносинах між Росією і Азербайджаном.
Причини поточної ескалації сторони вбачають не лише в інциденті із загибеллю азербайджанців під час операції ФСБ в Єкатеринбурзі, а й у значно ширших геополітичних процесах. Зокрема, Азербайджан публічно активізував співпрацю з НАТО, що Кремль розцінює як виклик власному впливу на регіон.
Політологи акцентують, що Баку послідовно нарощує військову співпрацю із Заходом, і цей фактор міг підштовхнути Росію до політичної та інформаційної ескалації. Всередині російського інформпростору вже звучать заклики до загострення відносин із Азербайджаном, аж до обговорення військових сценаріїв.
Згадуються також давніші невирішені інциденти, такі як збиття азербайджанського літака під Грозним, і відсутність вибачень із боку Москви. Ескалація на ксенофобському ґрунті, яку наразі спостерігають у Росії, раніше торкалась інших діаспор, але цього разу Азербайджан демонструє жорсткішу позицію.
Крім військової тематики, експерти звертають увагу на економічну співпрацю—зокрема, на проект «Північ-Південь» і роль Азербайджану в постачанні газу. Розрив відносин може вдарити по російській економіці й підірвати хоча б частковий нейтралітет Баку у війні Росії проти України.
В обговоренні піднімається питання, чи не втрачає Путін стратегічних партнерів у регіоні, оскільки і Вірменія заявила про курс на ЄС, а Азербайджан, на додачу до тісних зв’язків із Туреччиною, відкрито посилює стосунки з НАТО. Тож геополітична конкуренція посилюється, а Кремль намагається нав’язати партнерам власні правила.
Окрема частина дискусії стосується ролі США та перспектив прямого діалогу між Вашингтоном і Москвою щодо врегулювання війни в Україні. За словами експертів, США консервують шанси на широкі домовленості до появи результатів бодай на фронті чи щодо припинення вогню, а Путін своєю риторикою та діями затягує переоцінку переговорного процесу.
Підсумовуючи, співрозмовники окреслюють песимістичний сценарій затягування війни і наростання кризи для російської економіки через відсутність нових санкцій. Однак експерти висловлюють надію, що навіть повільний зовнішній тиск та власні прорахунки Кремля з часом послаблять позиції Росії у регіоні й сприятимуть деескалації.
