Сьогодні багато хто стурбований новою версією угоди про надра, яка викликає великі дискусії серед політиків та економістів. Замість того, щоб панікувати, важливо розглянути історичний контекст і зрозуміти, як і чому було зірвано попередню угоду з Америкою.
Як ми пам'ятаємо, конфлікт розпочався з підписанням ленд-лізу або надру між Україною та США. Угода була вже готова до підписання, проте в останній момент її було відкладено. Зекономічно безпечна угода, яка могла б вигідно пов'язати дві сторони, так і не відбулася.
Замість цього, сьогодні ми стикаємось з новим проектом угоди, яка передбачає грабіжницькі умови для України. Важливо розуміти, що це частково наслідок того, як сама через українська влада зупинила попередні домовленості.
Також важливо врахувати, що Україна має заборону на прямі перемовини з агресором. Це означає, що всі переговори повинні вестися посередницькі. Це додає додаткові фінансові витрати на посередництво.
Ця ситуація викликає обурення серед населення, яке відчуває себе жертвою економічних махінацій. Але, на жаль, від цього нікуди не дітися, і всі боргові зобов'язання потрібно буде обслуговувати в майбутньому.
Аналізуючи ширшу картину, стає очевидно, що Україна продовжує бути уразливою через свою сировинну залежність. Це робить нашу країну об'єктом експлуатації з боку сильніших економік.
Публічні висловлювання та майбутні перемовини можуть суттєво змінити нашу позицію, але для цього необхідна консолідація зусиль не лише влади, але й населення.