Президент Аргентини Хав'єр Мілей продовжує втілювати найрадикальніші проринкові реформи за останні десятиріччя. Після довгого панування популістів економіка країни отримала перезавантаження: дерегуляція, скорочення державних витрат, жорсткі фіскальні та монетарні заходи замінили стару політику друку грошей і роздачі соціальної допомоги.
За перший квартал 2025 року економіка Аргентини зросла на 7,6% – найкраще досягнення за багато років. Попередні три квартали супроводжувалися рецесією, спричиненою як прорахунками колишньої влади, так і шоковою терапією Мілея: різке скорочення держвидатків і девальвація песо до реального ринкового рівня.
Паралельно зростання економіки почав спадати рівень бідності. Хоч частка населення за межею бідності у 2024 році сягала 53%, до кінця року вона впала до 38% і продовжує знижуватися. Це результат очищення економіки від непрацюючих програм і перекручень, якими десятиліттями підтримували популістичну „соціалку“.
Також вдалося призупинити гіперінфляцію: з 25,5% на місяць у грудні 2023-го – до 1,5% у травні 2025-го. Річний рівень інфляції вперше за кілька років в перспективі може впасти нижче за 10%.
Помітна дерегуляція: в Аргентині щодня скасовують у середньому два обмежувальні закони, спрощуючи діяльність бізнесу. Створено Міністерство дерегуляції і трансформації держави.
Валютний ринок стабілізовано: різниця між офіційним і реальним курсом песо звелася до 3–4%, частково знято валютний контроль. Це пожвавило інвестиції (зріст на 22,7% за півроку), споживання, експорт і торговий баланс.
Незважаючи на прогнози критиків, які передбачали поглиблення кризи, реформи Мілея дали поштовх до економічного зростання й зниження бідності. Однак зберігається ризик політичних відкатів, особливо у разі невдачі партії Мілея на парламентських виборах. Подальша стабільність залежить від збереження курсу реформ і прозорості державної політики.
