Експерти відзначають, що націоналізація у Росії триває вже десятиліття і охоплює практично всі сфери економіки. В останні роки націоналізація активізувалася, особливо щодо підприємств оборонно-промислового комплексу, а у 2022-2024 роках значно розширились юридичні можливості для націоналізації будь-якого бізнесу.
Процес проводиться здебільшого через прокуратуру, а отримане майно часто передається невеликому колу впливових сімей. І хоча держава може час від часу продавати частину активів, це, за словами експертів, не має великого впливу на наповнення російського бюджету, а радше концентрує вплив в руках обмеженого кола людей.
Бюджетні проблеми Росії стають дедалі актуальнішими, і уряд розглядає два основні шляхи: секвестр бюджету зі збереженням низької інфляції або підвищення інфляції для вирівнювання бюджету.
Окрему увагу приділяють спробам знайти зовнішні джерела фінансування, зокрема перемовинам з Китаєм та потенційною робочою міграцією з Індії. Водночас, як зауважують фахівці, Росії наразі не потрібні великі кредити, але гостро не вистачає інвестицій, технологій і кваліфікованих кадрів. Водночас заяви про мільйон індійських працівників спростовуються та поки що залишаються гіпотетичними.
Підсумовуючи, націоналізація у сучасній Росії — це інструмент перерозподілу власності між окремими впливовими сім’ями, без реального покращення бюджетної ситуації країни. Реальні ж проблеми економіки полягають у дефіциті кваліфікованих кадрів та технологічному відставанні.
