18-й санкційний пакет Європейського Союзу спрямований на подальше фінансове ослаблення Росії. Ухвалення документу супроводжувалося окремими застереженнями та компромісами від країн-членів, зокрема Словаччини, Мальти та Угорщини.
Мальта отримала не значні обіцянки: ЄС доніс, що альтернатив не пропонується і рішення буде ухвалене. Спростування обмежень на перевезення російської нафти суднами Мальти та Греції стало каменем спотикання, оскільки падіння ціни на нафту призвело до зростання прибутків судновласників.
Словаччина вимагала гарантій у разі надзвичайної ситуації для економіки після відмови від російського газу до 2027 року. Урсула фон дер Ляйєн направила лист із гарантіями надзвичайної допомоги та підтримки альтернативних шляхів постачання, однак це не юридичні зобов’язання і прямих фінансових виплат не передбачено. Крім того, було підкреслено: збереження блокади могло призвести до скорочення фінансування зі сторони ЄС. В результаті всі країни погодилися підтримати пакет.
Головне нововведення – автоматичне зниження ціни на російську нафту на 15% від її середнього показника. Аналіз показує, що при ціні $40 за барель доходи від нафтового сектора Росії можуть впасти на 90%. Передбачається суттєве зменшення бюджетних надходжень РФ, скорочення робочих місць і падіння податків із заробітних плат.
Ще одна важлива складова пакету: поступова відмова від закупівлі нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти. Це правило вступить у дію лише через три місяці, що може дати час ключовим імпортерам (Індії, Туреччині) перелаштувати логістику постачання нафти. Водночас ЄС планує посилити захід щодо 109 суден тіньового флоту та змінити механізми контролю за цінами на нафту, запитуючи інформацію безпосередньо у країн-покупців.
Участь Китаю у закупівлі нафти з Росії зростає, однак КНР не здатна повністю компенсувати втрати РФ. Є загроза скорочень і зупинки виробництв, а структурний тренд залишається на зниження обсягів експорту та доходів Росії.
