Головним чинником нової угоди між США та Європейським Союзом є енергетична співпраця. Експерти відзначають, що Росія опинилася у складній ситуації, оскільки перспективи для Москви стають дедалі гіршими. Прогрес у збільшенні обсягів постачання енергоносіїв зі США до Європи відбудеться не одразу, але це стратегічно важливий сигнал для ринку.
Візит делегації ЄС до Китаю, який виявився коротшим за планований, показав напруженість у відносинах. Європейські політики вимагають від Китаю впливу на Росію з метою припинення війни, а також порушують питання недобросовісної конкуренції, особливо в автоіндустрії. Обговорюється можливість запровадження мит, що може спричинити торговельну війну між ЄС і Китаєм.
Співпраця США та ЄС активно обговорюється у контексті декларування спільного фронту щодо Китаю. Водночас Європа шукає баланс, розглядаючи й співробітництво з Пекіном як альтернативу односторонній залежності від Вашингтона.
Структура торговельно-економічних відносин США, ЄС та Китаю різниться: між ЄС і Китаєм переважає торгівля товарами, тоді як відносини США та ЄС охоплюють товари, послуги, інвестиції та стандарти. Підвищення мит і екологічних вимог розглядають як спосіб змінити глобальний розподіл виробництва, стимулюючи перенесення його з Китаю до Індії чи інших країн.
Обговорення також торкнулося потенційних ризиків ескалації конфлікту за участі Китаю, Росії та Північної Кореї. Однак аналітики вказують на прагматизм керівництва Китаю, для якого важливішим є збереження відкритості ринків ЄС і США, аніж військова конфронтація.
Підкреслюється, що тенденції глобальної політики стають все більш відкритими і впливають на стратегії великих держав і бізнесу. Нові домовленості між США та ЄС оцінюються як потенційно стратегічні для змін у світовій економіці.
