Останні протести в Україні, викликані спробою влади обмежити незалежність антикорупційних органів, стали значущою подією для суспільства. Громадськість миттєво відреагувала на ухвалені парламентом зміни, що викликало масові мітинги, головним чином серед активної молоді та ветеранського середовища.
Експерти відзначають, що саме тиск громадянського суспільства змусив владу відкотити прийняті рішення. На думку політичних оглядачів, це укріпило суб’єктність суспільства – його здатність ефективно впливати на державну політику навіть у воєнний час. Самі протести стали свідченням зрілості українців й накопиченого запиту на реальні реформи і чесне врядування.
Водночас у владі багато рішень ухвалювались із відривом від суспільства, спираючись на високий воєнний рейтинг і ослаблення критики через воєнний стан. Однак події показали, що такий підхід не спрацьовує – громадськість готова активно захищати свої права. Слабка кадрова політика, ручне керування, опір реформам та слабка комунікація привели до падіння довіри до влади. Водночас історія з антикорупційними органами викликала додаткову увагу до питань реформування судочинства, митниці та системи призначень.
Значним позитивом стало те, що протести відбулися мирно й без втручання правоохоронців. Сама влада змушена була реагувати публічно, визнавши помилку. Це розглядається як важливий крок до формування нових стандартів підзвітності та прозорості у керуванні державою.
Попереду суспільство очікує на запуск нової хвилі реформ, зокрема, в судовій системі, економіці та оновленні урядових підходів до комунікації. Експерти наголошують: саме залучення громадянського суспільства, створення технократичного уряду та відкритий діалог можуть забезпечити модернізацію країни в умовах війни.
