Автор починає з роздумів про те, чому багато людей витрачають час на скарги у соцмережах, але мало хто діє для реальних змін. Проводиться паралель із військовими подіями у Великій Новосілці, де більшість чекала на допомогу, а зміни прийшли завдяки діям небагатьох.
Згадується історія з організацією реальних протестів у Європі та акціями на підтримку захисників Маріуполя та «Азовсталі». Автор наголошує, що вплив на політику можливий лише через дію, а не словесне ниття.
Основна увага приділяється аналізу геополітичної ситуації навколо обрання Дональда Трампа й зміщення пріоритетів США. Підкреслюється прагматизм американської політики: підтримка України велась так, аби виснажити Росію, але не надати вирішальних переваг. Нові рішення адміністрації Трампа пов’язані із тиском на Китай і прагненням використати Росію як противагу КНР через можливу заморозку війни в Україні.
Окремо йдеться про пасивність української бюрократії у просуванні власних інтересів у США та відсутність дієвого лобізму. Порівнюються маніпуляції в культурній, інформаційній та політичній площинах різних країн, включаючи Китай та Росію.
Автор закликає українців зосередитись на реальних діях для захисту країни: донатити на ЗСУ, підтримувати оборону, проходити службу чи навчання, та не витрачати час на безрезультатні дискусії в мережі. Експерт підкреслює важливість стратегічного мислення у складних геополітичних умовах.
