У недавній зустрічі між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом, що відбулася на військовій базі США в Анкориджі, зосередилася увага цілого світу. Історична подія викликала хвилю критики та занепокоєння, особливо через те, як вона виглядала у очах прихильників демократії й міжнародного права. Російський президент, якого міжнародні організації звинувачують у воєнних злочинах, не отримав нових санкцій, а, навпаки, був прийнятий на найвищому рівні з червоною доріжкою та визнанням від Дональда Трампа.
Зустріч виявилася формальною й не принесла ніяких проривів — жодних домовленостей чи нових рішень щодо війни РФ проти України не оголошено. Журналістам на пресконференції не дали ставити питання, а обід для лідерів був скасований. Багато американців сприйняли цю подію як приниження, а в російських медіа — тріумф.
Під час перемовин Путін апелював до улюблених тем Трампа, повторюючи тези щодо виборів у США та можливостей швидкого закінчення війни. Було озвучено можливість нової зустрічі в Москві. Українське керівництво, зокрема президент Зеленський, відреагувало миттєво: у понеділок запланована його зустріч з Трампом у Вашингтоні. Очікується, що США ініціюватимуть переговори для досягнення мирної угоди.
На фронті ситуація залишається складною — особливо на Покровському напрямку, де російські сили досягли певного просування. Українські війська ведуть контратаки, але потребують значної допомоги. Проблеми з координацією, правдивістю рапортів та некомплектом особового складу стоять гостро.
Основний висновок автора — зустріч принесла пропагандистську вигоду Путіну та підняла його міжнародний статус. Водночас, Україна не планує відступати зі своїх територій, а вирішальне слово у конфлікті належить Збройним Силам України. Війна триватиме, а для її завершення потрібні армійські реформи і мобілізація ресурсів.
