В останні дні в Росії почали змінювати риторику щодо мирних переговорів із Україною. Президент Володимир Путін та міністр закордонних справ Сергій Лавров демонструють нерішучість і ухиляються від пропозицій зустрічі на вищому рівні. У своїх заявах Лавров назвав можливу зустріч Путіна із президентом України Володимиром Зеленським "фантазією" та засумнівався у її доцільності.
На тлі цих подій деякі європейські країни розглядають можливість спрямування військових підрозділів для підтримки України, тоді як інші країни НАТО демонструють більш стриману позицію. Естонія стала однією з перших країн, яка заявила про готовність надати свою роту на підтримку України, у той час як низка інших держав заявляють про відсутність намірів постачати війська.
Конфлікт супроводжується енергетичною кризою в Росії: у країні спостерігаються дефіцит пального і черги на заправках, що пов’язується з ударами по нафтобазах. Проблеми торкнулися і окупованого Криму, де паливо видається лише за талонами.
У медіапросторі точаться дискусії щодо майбутніх мирних перемовин. Американський лідер Дональд Трамп заявив про намір організувати зустріч Путіна й Зеленського для завершення війни, однак російська сторона уникає прямих переговорів. Спостерігачі зазначають, що Кремль може прийняти рішення про переговори лише за умов капітуляції України.
Україна підтверджує готовність говорити про мир, але виключає можливість поступок у питанні територіальної цілісності. Водночас обговорення щодо додаткової міжнародної військової підтримки триває.
Варто зазначити, що політична невизначеність та економічні труднощі в Росії впливають на позицію Кремля. Експерти прогнозують, що енергетична криза може поглибитися, а питання проведення мирних переговорів і надалі залишатиметься актуальним у міжнародному порядку денному.
