Днями навколо мирних переговорів між Україною, Росією та США виник новий виток напруги. На тлі різких заяв Лаврова з боку Росії щодо тристоронньої зустрічі, адміністрація Трампа публічно відреагувала і дала зрозуміти, що переговори можливі лише після контакту Путіна із Зеленським. На це Росія спочатку відреагувала відмовою, що фактично призупинило переговорний процес.
Трамп відкрито заявив про потенційні зміни своєї стратегії щодо Росії, зокрема й можливість дозволити Україні наступальні дії за підтримки США. Він поставив черговий «дедлайн» Путіну для реального початку переговорів про мир, натякаючи, що негативна відповідь призведе до нових політичних кроків. Зі свого боку Україна публічно відкидає поступки у територіальних питаннях та зміну статусу Донбасу, попри обговорення серед депутатів та чутки про підготовку до можливого референдуму.
Запропоновані Москвою вимоги – відмова від Донбасу, іноземних військ та інтеграції до НАТО – українська влада вважає неприйнятними. Водночас, офіційний Київ демонструє готовність сісти за стіл переговорів, виконуючи заклики західних дипломатів показати конструктивну позицію.
Інформаційний простір також наповнений деталями щодо змін у військовому балансі: Українські дрони і ракети протиставляються російським спробам збивати їх мисливською зброєю, що підкреслює різницю у підходах сторін.
Політична невизначеність триватиме, доки Росія офіційно не пристане на вимогу США зустрітися з Україною чи не запропонує нові компроміси. Трамп продовжує шукати, хто першим піде на поступки, водночас використовуючи риторику тиску на Москву та публічно підтримуючи Україну на тлі переговорів.
