Дональд Трамп під час розмови з журналістами заявив, що дає російському президенту Путіну ще два тижні, аби визначитися з кроками щодо врегулювання російсько-українського конфлікту. Трамп не уточнив, що робитиме у разі відмови Путіна не лише від мирної угоди, а й від зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським, хоча сам Трамп раніше анонсував можливість такої зустрічі.
У своїй промові Трамп зазначив, що може запровадити нові масштабні санкції проти Росії, але остаточне рішення буде ухвалено лише через два тижні. Він підкреслив, що намагатиметься розібратися, хто винен у зриві перемовин. При цьому важко говорити про чіткий план дій Трампа.
Водночас Трамп демонструє суперечливу позицію: він засуджує російські атаки на американські підприємства в Україні, але водночас підтримує позицію угорського прем'єра Орбана щодо дій України проти російської інфраструктури. Також у його риториці помітна відмінність у ставленні до індійського прем'єра, якого Трамп критикував за імпорт російської нафти, та до європейських лідерів.
Зустрічаючись із журналістами, Трамп показав фото із Путіним і заявив, що буде радий бачити його на футбольному чемпіонаті світу у 2026 році. Однак зняття санкцій з Росії наразі є неможливим, бо Путін не дає приводів. Тим часом нові санкції також не впроваджуються, хоча Трамп неодноразово їх обіцяв у випадку відмови Путіна від припинення війни.
Допомога Україні триває, але вона була погоджена ще за президента Байдена; подальші рішення щодо підтримки залишаються невизначеними в умовах зміни риторики команди Трампа. Зараз США не демонструють рішучості до додаткового фінансування української оборони.
Трамп у своїй стратегії продовжує тактику відкладених рішень, що нагадує дії Путіна. Вперше обіцянки вирішити кризу "за два-три тижні" з'явилися ще з моменту повернення Трампа у політику. Проте процес перемовин гальмує нова позиція Кремля – у Москві пропонують почати з перемовин у міжнародних групах, уникати прямих контактів Зеленського й Путіна, і сумніваються у легітимності українського президента.
Автор аналізує, що реальне врегулювання може відбутися не раніше, ніж через кілька років, оскільки і Трамп, і Путін фактично уникають рішучих кроків до миру. При цьому риторика Трампа створює додаткові іміджеві виклики у США, де його дії у справах війни залишаються предметом гострої дискусії та критики.
