Західні медіа повідомили, що китайські дипломати сигналізують про готовність надіслати військовослужбовців КНР у миротворчий контингент в Україні у разі досягнення домовленостей про припинення бойових дій між Росією та Україною. Китайська сторона зазначає, що це можливо лише в рамках мандату, наданого Радою Безпеки ООН.
На перший погляд, така позиція Китаю може виглядати прагненням до завершення російсько-української війни, прагненням гарантувати безпеку в регіоні. Однак, експерти застерігають, що участь китайських миротворців у форматі ООН створює умови, коли лише Росія диктуватиме параметри миру, використовуючи право вето в Радбезі ООН.
Китайська ініціатива нагадує пропозиції, висунуті російською делегацією в Істанбулі 2022 року, коли серед гарантів безпеки називалися Росія і Китай за мандатом ООН. За такого підходу нові миротворчі сили не матимуть західної участі, а обговорення мандату може тривати місяцями, надаючи Росії час для продовження конфлікту.
Китай у своїх діях уникає прямих ризиків, але водночас може уникнути звинувачень у підтримці Росії, які виникають через закупівлю російської нафти, постачання компонентів для зброї та надання політичної підтримки Москві. Заяви китайських офіційних осіб про недопущення поразки Росії у війні звучать все відкритіше.
Пекін діє в координації з Москвою, використовуючи тему миротворчості для послаблення західних ініціатив і створення політичної пастки для США. Зокрема, у контексті пошуку Вашингтоном шляхів роз'єднання РФ і КНР.
Присутність китайських військових у рамках миротворчої місії в Україні може мати наслідки не лише для відносин Києва і Пекіна, але й посилити вплив Китаю на регіон. Однак для цього потрібне припинення війни, а наразі кроки Китаю спрямовані радше на затягування конфлікту, створення вигідних умов для РФ та ослаблення Заходу.
Аналітики підкреслюють, що війна послаблює не лише Україну, а й саму Росію, що вигідно Пекіну. Відповідно, російсько-український конфлікт використовується Китаєм для підвищення власного регіонального і глобального впливу.
