25 серпня у студії Центру громадської аналітики Вежа керівник Валерій Клочук поспілкувався з Артуром Харитоновим, президентом Ліберально-демократичної ліги України, про вплив Китаю на сучасну геополітику та російсько-українську війну.
Гість уточнив, що вирішення російсько-українського конфлікту без участі Китаю є неможливим: Пекін разом із Москвою контролюють політичну, технологічну та військову складову війни, фактично російська війна вже може вважатися «китайською». Китай пропонує брати участь у гарантіях безпеки для України лише за мандатом ООН, що відкриває шлях до участі як Росії, так і Китаю в окупованих територіях. Офіційний Київ проти такого сценарію. Київ вважає будь-яку участь КНР у миротворчих або гарантійних форматах – неприйнятною, адже це означає посилення впливу Москви.
В інтерв’ю обговорено торгово-економічну залежність Росії від Китаю. Харитонов наголосив: з початку повномасштабного вторгнення оборотною статтею торгівлі між державами став майже трильйон доларів. Китай допомагає російській економіці через імпорт товарів, інвестиції, а також через участь юаня у російській фінансовій системі та підтримку стратегічної інфраструктури, зокрема в Арктиці.
У розмові також зачіпаються перспективи можливої угоди між США, Росією і Китаєм щодо Арктики, сценарії для поствоєнного порядку та ризики формування антизахідного союзу Китай–Росія–Північна Корея. На думку Харитонова, спроби Дональда Трампа повернути Росії суб’єктність і віддалити її від Пекіна малоймовірно матимуть успіх. Китай, попри економічний тиск США, прагне завершення війни на власних умовах, а не на умовах демократичного Заходу.
Окремо Артур Харитонов прокоментував роль Китаю на світових ринках, масштабну тарифну політику Заходу щодо КНР та майбутнє союзу з Росією. В інтерв’ю порушуються питання можливого появлення тристороннього альянсу КНР–Росії–КНДР та дипломатичної й економічної ролі Індії та інших регіональних гравців.
Харитонов підсумовує: поточна етапність російсько-української війни та міжнародної політики Китаю визначатиметься подальшими політичними рішеннями в Пекіні та розвитком ситуації у Східній Азії.
