В останні роки політичний ландшафт США зазнав суттєвих змін. Демократична партія, яка колись представляла інтереси робітничого класу, поступово стала партією освічених і заможних виборців. Такі зміни призвели до втрати мільйонів голосів серед звичайних працівників і профспілкових організацій.
Ще у 2020 році виборці без вищої освіти голосували приблизно порівну за обидві партії, однак зараз дві третини цієї групи віддають перевагу республіканцям. Також помітна динаміка і в питаннях доходів: якщо у 2012 році демократи впевнено вигравали серед виборців із середнім доходом, то у 2024-му ця категорія перейшла до республіканців.
Причини таких змін сягають 1990-х років, коли демократи зробили ставку на постіндустріальну економіку та підписали угоди про вільну торгівлю, скорочуючи промисловість та обіцяючи нові робочі місця у сфері послуг. Однак ці робочі місця були недоступні для багатьох колишніх робітників, що призвело до розчарування.
На прикладі Західної Вірджинії чітко видно, як втрата промислових робочих місць і невдоволення «зеленою» політикою вплинули на електоральні настрої. Схожа ситуація й у профспілках: навіть активна підтримка з боку демократів не повернула голоси робітників, які відчували, що їх проблеми недооцінюють.
У результаті демократична партія опинилась у ситуації, коли її електорат на основі вищої освіти і доходів не збігається з традиційною опорою на робітничий клас. Водночас республіканці активно працюють із цими виборцями, пропонуючи їм чіткіші меседжі.
Подібні процеси спостерігаються і в інших країнах Заходу, однак у США ця тенденція особливо помітна. Для відновлення підтримки робітничого класу демократична партія потребує переосмислення свого підходу та повернення до коріння.
