У Китаї відбувається саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), на якому, за повідомленнями ЗМІ, Сі Цзіньпін може оголосити програму конструктивного захисту післявоєнного міжнародного порядку. Експерт у сфері геополітики в інтерв’ю роз’яснює позицію Китаю, суть самої концепції та її потенційний вплив на глобальні процеси.
За словами фахівця, Китай підходить до визначення «післявоєнного порядку» з точки зору великих історичних епох. Для КНР це період після Другої світової війни, під час якого країна стала одним з «переможців», а також одним з творців нової архітектури безпеки — ООН та Ради Безпеки ООН. Вказується, що Китай прагне зайняти роль гаранта нового світового порядку, позиціонуючи себе як альтернативу Сполученим Штатам у питаннях міжнародної безпеки.
Особливий акцент надається вибору саме ШОС, а не БРІКС. ШОС розглядається Китаєм не лише як економічний союз, а як майданчик для вибудови можливих військово-політичних альянсів, які у перспективі можуть набути рис альтернативи, подібної до НАТО, серед дружніх КНР режимів.
Коментується також баланс між Китаєм та Індією, враховуючи давні територіальні суперечки й економічну конкуренцію. Зазначено, що хоча риторика співпраці посилюється, глибокі розбіжності залишаються. Індія прагне лавірувати між блоками, не роблячи остаточного вибору між США та Китаєм, а швидше використовує напруження для маневру на міжнародній арені.
За висновками експерта, нинішня активність Китаю на саміті ШОС та спроби залучення Індії — це частина ширшого курсу на формування нового порядку, в якому Пекін виступатиме гарантом безпеки для групи країн, незалежно від політичного устрою. Однак у відносинах між Індією та Китаєм наразі більше тактики, ніж довгострокової стратегії.
