Головна > Міжнародна політика > Янукович на російському ТБ: спроба дискредитації України і антизахідна риторика


Янукович на російському ТБ: спроба дискредитації України і антизахідна риторика


Обговорення появи біглого екс-президента Януковича на російських федеральних каналах та цілей цієї інформаційної кампанії.

Останні виступи біглого екс-президента Віктора Януковича на російських федеральних телеканалах викликали жваве обговорення серед експертів і суспільства в Україні. У передачі обговорюється, яку мету переслідувала поява Януковича, і як це вписується у ширшу інформаційну кампанію Росії з дискредитації України та просування антизахідних наративів.

Янукович у своїх заявах на російському телебаченні повторює меседжі, спрямовані на виправдання відмови від євроатлантичної інтеграції України та створює ілюзію, що зближення із Заходом мало б призвести до громадянської війни. Такі виступи супроводжуються критикою ЄС і НАТО, а також спробами перекласти відповідальність за події 2014 року на зовнішні сили. Експерти вважають, що вдале просування цих тез розраховано на російську аудиторію та на формування скептицизму серед європейців щодо України.

Одночасно аналізується правова й історична сторона питання щодо легітимності зміни влади в Україні у 2014 році. Наголошується, що міжнародна спільнота не підхопила російські наративи про «державний переворот», і спроби легітимізувати повернення Януковича не сприймаються глобально. Виступи російського керівництва, зокрема нещодавні заяви Путіна на саміті ШОС, вчергове повторюють старі аргументи й не знаходять підтримки у світі.

Крім того, Росія намагається використовувати майданчики, як-от ШОС, для просування антизахідної риторики та посилення свого впливу у Євразії, однак країни регіону, попри економічні зв’язки з Росією чи Китаєм, прагнуть балансувати інтереси і не підтримують імперські амбіції Москви. Україна ж зберігає курс на євроатлантичну інтеграцію та встановлює власні відносини із країнами ШОС.

Загалом експерти відзначають слабкість інформаційних атак Росії і відсутність їхнього впливу на міжнародне визнання української державності та законності зміни влади у 2014 році.