У цій розмові Віталій Портніков аналізує дві головні міжнародні події тижня: саміт у Китаї, присвячений 80-річчю перемоги над Японією, та екстрене зібрання європейських лідерів із участю Володимира Зеленського і детальним обговоренням реакції Заходу на заяви Китаю, Росії та Індії.
Портніков підкреслює, що демонстративність подій у Китаї, включаючи участь лідерів Путіна, Кім Чен Ина, голови КНР і очільника Індії, відбувалася на тлі політичної слабкості США. Попри символізм ядерної тріади, реальний ядерний потенціал Китаю поступається США і Росії.
Учасники саміту у Китаї підтвердили альтернативний економічний і політичний полюс світу, однак, як наголошує Портніков, жодних фундаментальних змін у відносинах Китаю й Заходу не відбулося. Індія, як і раніше, балансує у відносинах із Росією та Заходом, залишаючи відкритими різні можливості.
Експерт звертає увагу, що Китай ресурсно підтримує країни під санкціями – Росію, Іран, Північну Корею. Така підтримка не нова, її масштаб швидше демонстративний, ніж прагматичний щодо означення нового світового порядку.
Обговорювалась і тема реальної мети Росії: Портніков висловив думку, що російські ініціативи щодо мирних домовленостей містять капітуляційні вимоги до України, зокрема контроль над територіями й зміни до Конституції. Однак головна ціль РФ – дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні та спровокувати соціальний вибух.
Захід шукає способи гарантування безпеки після завершення активної фази війни, обговорює введення військових контингентів та повоєнні гарантії. Проте єдиної стратегії досі немає. Важливою залишається карта бліцкрігу у російських планах, попри зміну реальностей на фронті.
Наприкінці інтерв’ю Портніков коментує убивство Парубія як частину стратегії атмосферизації терору, яку проводить ФСБ, і стверджує, що подібні дії спрямовані на боротьбу із самою ідеєю незалежної української ідентичності.
Таким чином, за словами Портнікова, світ перебуває у стані великої політичної гри, де символізм, демонстрація сили й інформаційна війна нерозривно переплетені з реальними конфліктами та пошуком довгострокових рішень.
