У новому обговоренні аналізуються політичні заяви президента Росії Володимира Путіна, зроблені після його візиту до Пекіна, та їхній вплив на подальші міжнародні перемовини. Зазначається, що після зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном Путін у своїй риториці поставив під сумнів доцільність перемовин із Україною, проте не відмовився від них остаточно.
Експерти відзначають, що подібна публічна позиція може бути підготовкою до потенційної розмови із Дональдом Трампом, про котру останній вже робив заяви. Путіну важливо створити певний інформаційний фон, враховуючи розмову Трампа з лідерами європейських країн і з Володимиром Зеленським.
Водночас, результати візиту Путіна до Пекіна трактуються як не надто значні: офіційний Пекін утримався від чітких обіцянок, а підписані угоди потребують деталізації. Окрема увага приділяється заявам щодо референдуму в Україні:юридично провести плебісцит під час воєнного стану неможливо, а вимоги Путіна розцінюються як неактуальні для України. Зазначено, що Росія очікувала більшої підтримки від Китаю, але не отримала однозначної відповіді.
В обговоренні згадується і про роль США. Додається, що реакції Дональда Трампа останнім часом є неоднозначними, а в американській політиці можливі внутрішні перемовини щодо ситуації навколо України, Росії, Китаю й Індії. Визнається внесок окремих американських політиків у фінансову підтримку України та дотримання ідеологічних принципів у відносинах із союзниками.
Загалом, риторика Путіна після поїздки до Пекіна трактуються як спроба створити інформаційні умови перед можливою міжнародною розмовою, а не як остаточна відмова від мирних переговорів.
