Протягом минулого тижня міжнародна увага зосередилась на Китаї, де пройшли саміт Шанхайської організації співробітництва й великий військовий парад. Лідером заходів виступив Сі Цзіньпін, демонструючи КНР як центр глобальних змін та альтернативу Заходу на чолі з Дональдом Трампом.
Особливу увагу приділено символічному залученню президентів Росії та КНДР до подій. Росія і КНДР — ядерні держави, і співпраця з ними надає Китаю стратегічну вагу. Також відзначено історичний аспект, адже ці країни асоціюють себе з перемогою над Японією у Другій світовій війні.
Західна преса звертає увагу на формування нового неформального союзу між Китаєм, Росією, Північною Кореєю та Іраном, однак експерти сумніваються у можливості повноцінної військової коаліції. Китай підтримує Росію та Іран переважно економічно.
Відзначено роль лідерів країн ЄС та їхню специфічну позицію, зокрема прем'єра Словаччини Фіцо, в контексті покупки російської нафти та балансу у відносинах із Заходом та Москвою.
Російські ЗМІ активно висвітлили візит Путіна до Китаю, демонструючи його як дипломатичний прорив — противагу міжнародній ізоляції.
Проведено аналіз геополітичних змін, ролі США (включно із заявами Дональда Трампа) та зростання впливу Китаю, особливо у країнах Центральної Азії, що дедалі більше орієнтуються на Пекін.
Безпекові гарантії для України стали темою зустрічі європейської коаліції, які розглядають варіанти воєнної та політичної підтримки. Риторика Кремля лишається жорсткою щодо можливого розміщення іноземних військ в Україні.
Завершальною оцінкою стало підсумування формування нових світових альянсів, збереження залежності Росії від Китая та змін у глобальному впливі США, Китаю і ЄС.
