8 вересня Центр громадської аналітики «Вежа» провів інтерв’ю з політологом Петром Лищуком, в якому обговорили резонансну заяву президента Володимира Зеленського щодо розуміння перемоги України. Зеленський заявив, що збереження незалежності України вже можна вважати перемогою, не акцентуючи на повному поверненні територій.
Лищук зазначив, що риторика змінилася в порівнянні з минулим роком, коли мова йшла лише про повне звільнення всіх українських земель у межах 1991 року. Однак нині тональність стала обережнішою, що може свідчити про підготовку суспільства до можливого замороження війни.
Обговорювалось і бачення прем’єра Угорщини Віктора Орбана щодо розподілу України на зони, зокрема про демілітаризовану зону та її можливі сценарії реалізації. Лищук підкреслює, що такі заяви часто використовуються для внутрішньої політичної гри та не мають безпосереднього впливу на українську державність.
Політолог також порівняв ситуацію України з історією Фінляндії, яка після війни із СРСР зберегла незалежність, але втратила частину територій. На його думку, у випадку України можна говорити лише про теоретичні конструкції, оскільки Росія на даний момент не готова визнавати навіть урізаний суверенітет України.
Водночас Лищук відзначає вплив міжнародних гравців, зокрема США і можливе повернення до влади адміністрації Трампа, яка послідовно виступає проти продовження військової підтримки України та схиляється до ідеї замороження конфлікту. Українська влада, реагуючи на це, піднімає питання про гарантії безпеки та недопущення тимчасової «зупинки» війни, вигідної Росії для перегрупування сил.
У розмові йшлося і про російські вимоги: нейтралітет, відмова від військової співпраці з НАТО, скорочення Збройних Сил, повернення проросійських політиків та певних практик. Лищук зазначає, що в разі погодження на такі умови мова йде де-факто про поступове знищення української державності.
На завершення гість підкреслив, що дискусія про умови завершення війни ведеться не лише щодо територій, а й гарантій суверенітету, можливості євроатлантичної інтеграції та безпеки. Українське суспільство, за його словами, може підтримати компромісний сценарій за умови реальних гарантій незалежності, проте ці політичні рішення повинні відповідати суспільним настроям.
