Останніми роками в Токіо спостерігається значне зростання китайської діаспори, яка складається переважно із представників середнього класу. Дедалі більше китайців переїжджають до Японії у пошуках кращих умов життя, стабільності та якості освіти для своїх дітей. Термін «ранрі» відноситься до цієї нової хвилі мігрантів, які шукають комфорт і спокій за межами батьківщини.
Причини цієї тенденції різноманітні: від загального напруження в Китаї, демографічної й економічної нестабільності до прагнення особистої свободи та якісного медичного обслуговування. Середній клас Китаю обирає Токіо та інші міста Японії не лише як інвестиційний напрямок, а й як новий дім для родин. Великою мірою цей міграційний рух торкнувся і ринку нерухомості. У престижних районах японської столиці значна частина квартир належить китайським покупцям, що піднімає ціни і викликає невдоволення серед місцевого населення.
Японія водночас залишається відносно закритою для масової імміграції, проте останнім часом відкриває більше можливостей для підприємців, спеціалістів та родин із Китаю. Китайська спільнота активно розвиває інфраструктуру: відкриваються книгарні, кав’ярні, освітні програми для дітей та бізнес-сервіси, орієнтовані саме на мігрантів.
При цьому зберігається певна ізоляція серед китайських родин у школах і спільнотах, що породжує виклики для інтеграції. Деякі переселенці розмірковують про подальший переїзд у райони, де менш щільна концентрація співвітчизників.
Окрім Токіо, китайський середній клас мігрує й до інших країн, зокрема Канади, впливаючи і там на ринок нерухомості та економіку. Потік заможних та інтелектуальних мігрантів з Китаю перетворюється на соціальний феномен, який має помітний вплив на Японію. Залишається відкритим питання про довгостроковий вплив цієї хвилі на японське суспільство, його інфраструктуру та політику.
Токіо вже змінюється під впливом нової китайської діаспори, і ці трансформації, ймовірно, тільки посиляться у найближчі роки.
