Останнім часом Росія активно перекидає військову техніку з Ленінградської області на територію України. При цьому російські офіційні особи публічно заявляють про загрозу нападу з боку Європи, хоча такі твердження, як відзначають у матеріалі, слугують лише виправданням агресії та мають відволікти увагу від реальних дій Росії в Україні.
США чинять тиск на Європу, вимагаючи припинити купівлю російських енергоресурсів — нафти та газу, зв'язуючи з цим своє рішення щодо введення додаткових санкцій проти Росії. Така позиція зумовлює складний вибір для європейських країн, які й надалі фінансують російську економіку через закупівлю енергоносіїв.
У Європейському політикумі тривають дискусії щодо підтримки України. Зокрема, опозиція із партії зелених у Німеччині закликала уряд збільшити фінансову допомогу Україні ще на 4,5 млрд євро. У Норвегії переважають політичні сили, які виступають за подальшу підтримку Києва.
Росія, прикриваючись риторикою про загрозу з боку Фінляндії та Заходу, здійснює інформаційний тиск, а також активно глушить GPS-сигнали цивільних літаків, що створює пряму небезпеку для пасажирів.
Обговорюється й питання корупції на ринку енергоресурсів. Вказується на очевидний взаємозв’язок між фінансовими інтересами деяких політичних сил у Європі та прихильністю до Росії, а також необхідність повного розриву залежностей від російських грошей у політиці, економіці та культурі.
Автор закликає до рішучих дій: зупинити фінансування військової машини Москви за рахунок європейських коштів, посилити санкції, розглядати альтернативні джерела енергії і не допустити послаблення міжнародної позиції щодо врегулювання ситуації.
Завершується матеріал запитаннями до читачів: чи припинить Європа купувати російські енергоносії, чому це питання досі відкладається, та закликом підтримати Україну і залишатися уважними до безпеки.
