У Норвегії відбулися вибори, що стали ареною боротьби за контроль над найбільшим у світі суверенним нафтовим фондом, статки якого до 2025 року можуть сягнути 1,9 трлн доларів. Кожен громадянин Норвегії теоретично володіє його часткою — близько 340 тисяч доларів, а щорічні витрати з фонду перевищують 60-70 млрд доларів, що більше за державний бюджет України.
Головне питання виборів — чи збільшувати 4% ліміт витрат для прискорення «зеленого переходу» чи зберегти консервативний підхід для майбутніх поколінь. Водночас посилили свої позиції правопопулістичні сили, а Прогресивна партія вперше випередила консерваторів, виступаючи з ідеями радикального використання фонду, жорсткішою міграційною політикою та виходом з Паризької кліматичної угоди.
Лейбористи на чолі з прем'єр-міністром Йонасом Гарем Стере зайняли перше місце і зберігають шанси на широку коаліцію. Консерватори виступають за захист фонду для майбутніх поколінь, а зелені та ліві радикали наголошують на пришвидшенні переходу до відновлюваних джерел енергії.
Результати виборів також відображають зростання популістських настроїв навіть у економічно благополучних країнах. Попри внутрішню дискусію, норвежське суспільство залишається солідарним із Україною: 70% населення підтримує подальшу допомогу, а країна вже виділила понад 7 млрд доларів на військову, фінансову і гуманітарну підтримку. Проте частина електорату вважає це навантаженням для бюджету.
Кампанію супроводжував активний лобізм профспілок і бізнесу, а питання інвестицій у нові галузі та диверсифікації економіки розділило політичні сили. Центральний банк попереджає про ризики залежності від нафти та можливий спад у разі зниження цін чи промислового скорочення.
Вибори в Норвегії вкотре довели: навіть великі статки не гарантують вирішення всіх проблем, а головний виклик — відповідально розпоряджатись національним багатством з думкою про майбутнє.
