Експерт зазначає, що більша частина китайських товарів на європейський ринок потрапляє залізницею через Білорусь, тому закриття кордонів завдає значної шкоди інтересам Китаю. Хоча основний обсяг постачань відбувається морським шляхом, до 10% китайського експорту проходить через Білорусь, що залишається помітною часткою.
Другий аспект – повний контроль Китаю над ринком рідкоземельних металів. Китай диктує світові ціни та визначає доступ до сировини. Будь-які заяви Росії щодо співпраці із західними країнами з розробки таких ресурсів є малоймовірними через домінування Китаю на цьому ринку.
В економіці РФ, згідно експерта, ситуація надзвичайно ускладнюється: темпи економічного зростання близькі до нуля, а країна стикнулася зі стакфляцією. Монетарні інструменти впливу на інфляцію та виробництво суперечать одне одному, що обмежує дії уряду.
Дефіцит бюджету РФ до кінця року може сягнути 100 млрд доларів США. Видобуток та продаж нафти орієнтований на Китай та Індію, яким Росія надає значні знижки. Через західні санкції, тіньовий флот і окремі схеми постачання нафти набирають обертів.
Вплив санкцій на енергетичний сектор змушує РФ працювати з меншими цінами. Ключову роль у дотриманні санкційного режиму відіграють страхові компанії, особливо з США. Якщо б США приєдналися до європейського «price cap», для Росії це стало б серйозною проблемою.
Європа навряд чи введе жорсткі мита на китайські товари через залежність власних ринків, але розглядає цільові санкції проти окремих НПЗ, що переробляють російську нафту. Водночас європейські країни працюють над диверсифікацією постачань енергоносіїв, зокрема укладають альтернативні контракти на газ.
