Головна > Інше > Ракетний удар по Кривому Рогу: символічний жорстокий виклик Росії


Ракетний удар по Кривому Рогу: символічний жорстокий виклик Росії


Кривий Ріг став мішенню нових російських ударів, які вбивають мирних жителів і символізують безжальність війни Кремля. Міжнародна реакція пам'ятає про агресора, але не завжди готова назвати його іменем.

Вітаю, друзі. Я Віталій Портников.

Кількість жертв російських ударів по Кривому Рогу продовжує зростати, у місті оголошена жалоба. Очільники дипломатичних відомств багатьох країн світу і посольства, розташовані в Україні, висловлюють свої співчуття у зв'язку з цим черговим російським злочином.

Приєднуючись до цих співчуттів, можна сказати, що ми усвідомлюємо на тлі регулярних ударів російської армії по українських містах, постійних обстрілів Харкова, пожеж в Одесі, Кропивницькому, Києві і Полтаві, ракетний удар по Кривому Рогу є символом того, що керівництво Російської Федерації ані на мить не замислюється не те що про завершення російсько-української війни, але навіть про припинення вогню на російсько-українському фронті.

Перестати обстрілювати мирні квартали українських міст стало нездійсненною задачею для Путіна, який використовує перемовини про припинення вогню для продовження воєнних дій в Україні, створюючи димову завісу для американського президента Дональда Трампа.

У тих співчуттях, з якими виступила посол Сполучених Штатів, Росія як та країна, яка здійснила злочин, навіть не згадується. Це результат дивовижної і ганебної тактики, яку обрали Сполучені Штати після обрання Дональда Трампа. Ця тактика говорить: "не потрібно помічати агресора, не потрібно говорити, хто агресор, не потрібно засуджувати агресора".

Раніше ми були свідками ганебної резолюції у Організації Об'єднаних Націй, а зараз російську ракету навіть не називають російською. Це не тільки розпалює апетити тих, хто б'є по українських містах, але й може бути неправильно сприйнято як фактичне схвалення агресивної політики.

Те, що керівництво в Білому домі чи у Державному департаменті США цього не усвідомлює, дивує. Насправді це має бути основою зовнішньої політики будь-якої держави, яка прагне досягти успіху у своїх зовнішньополітичних кроках.

На тлі американської реакції щодо російського злочину у Кривому Розі ми вкотре переконалися у відсутності цього усвідомлення у кроках Дональда Трампа та його оточення. Росія визнає свої дії: Міністерство оборони Російської Федерації не спростовує факту удару по українському місту, лише стверджують, що використовувалася високоточна зброя для ударів по військових об'єктах, а потрапили по дитячому майданчику.

Цинізм росіян давно відомий, але викликає здивування факт, що коли США не називають агресора по імені, це робиться, можливо, з остраху образити президента Росії Путіна, який не зніме трубку наступного разу.

Західні медіа, згадуючи Кривий Ріг, акцентують на тому, що це рідне місто українського президента, показуючи, як Росія карає Україну за її непоступливість у капітуляції. Це нагадує про неможливість українців захистити свої міста, що може бути використано для її зневаги на міжнародній арені.

Таким чином, завдаючи ударів по Кривому Рогу, Росія веде не тільки війну проти України, але й психологічну війну, спрямовану на обробку громадської думки та створення відповідних настроїв у західних політиків і журналістів.

Дякую, друзі. Перемога і миру вам. Хай щастить.