Останні події навколо Польщі, а також дії НАТО свідчать про спробу Заходу координувати свою відповідь на ескалацію з боку Росії та Білорусі. Дискусія експертів стосується не тільки військової присутності НАТО в Польщі, але й залучення країн ЄС до місії «Східний вартовий». В рамках цієї операції Німеччина, Швеція, Нідерланди, Франція та Велика Британія надсилають авіацію та системи ППО для посилення захисту східного флангу Альянсу.
Окремо звертається увага на французьку військово-повітряну підтримку, зокрема переміщення бойових літаків Rafale, що можуть входити до частини ядерного щита Франції. При цьому ядерна зброя Франції не є частиною ядерної парасолі НАТО, що відзначає самостійну позицію Франції та особисту роль Еммануеля Макрона в регіональній політиці.
Водночас підкреслюється, що НАТО лишається не достатньо швидким в реагуванні, а Росія на навчаннях демонструє широкий спектр озброєння. Попри це західні партнери намагаються уникати ескалації, зокрема у випадках з ракетними чи безпілотними атаками по Польщі, коли важливо не спровокувати масштабного конфлікту.
У фокусі обговорення також заява президента Зеленського про те, що США мають можливість запровадити додаткові санкції проти Росії самостійно, без урахування позиції ЄС. Аналізується ймовірність реалізації такої стратегії та реакція Києва на можливу зміну санкційної політики, враховуючи спроби синхронізації європейських та американських санкційних пакетів.
В контексті енергоринку обговорюється питання імпорту нафтопродуктів, а саме обмеження імпорту індійського дизелю, який може бути пов’язаним із російськими постачаннями. Україна намагається реагувати на позицію США щодо енергетичних санкцій, але наголошується на важливості збереження поставок критичного пального для Збройних сил.
Загалом експерти підкреслюють складність міжнародної координації заходів, наявність внутрішніх різночитань у країнах ЄС і США, а також активізацію Китаю у європейських процесах, що може становити додаткову загрозу стабільності в регіоні.
