Японія протягом тридцяти років перебувала осторонь глобальних фінансів. Після кризи 90-х японська економіка стикнулася зі стагнацією, дефляцією та боргами. Головні світові інвестори обирали для роботи Гонконг і Сінгапур, оскільки Токіо залишався складним для іноземних компаній через мовні, податкові та адміністративні бар'єри.
Однак наразі ситуація змінюється. Гонконг втрачає позиції через політичні та економічні негаразди, в той час як японський уряд оголосив Токіо спеціальною економічною зоною для фінансових компаній, спростив ліцензування та знизив податки. Нові реформи мають залучити міжнародний капітал й значно розширити фінансовий сектор країни.
Західні та азійські фінансові корпорації почали знову відкривати офіси у Японії. Проте ключовими перепонами залишаються брак кваліфікованих кадрів, високі податки та мовний бар'єр. Лише 12 тисяч іноземців працюють у фінансовому секторі Японії, що значно менше, ніж у Сінгапурі. Проблемою залишається й складна корпоративна культура.
Попри це, японський ринок цікавить інвесторів завдяки недооціненості багатьох компаній та стабільній правовій системі. Якщо країна подолає виклики та залучить міжнародних спеціалістів, Токіо може знову стати провідним фінансовим центром Азії.
