Українські безпілотники 20 червня завдали ударів по низці нафтоперекачувальних станцій на російському нафтопроводі Куйбишев-Тихорецьк. Внаслідок атаки виникли пожежі на станціях у Волгоградській і Самарській областях. Тимчасово була зупинена робота з перекачування нафти, що завдало збитків російській економіці.
Українські спецслужби (СБУ, ССО та ЗСУ) підкреслили, що такі операції є дієвими «санкціями» проти російської воєнної машини, оскільки російський бюджет значною мірою залежить від експортної нафти. У ЄС тим часом обговорюється питання додаткових санкцій, зокрема обмеження імпорту російської нафти для Угорщини та Словаччини через нафтопровід «Дружба».
Паралельно у західному політикумі тривають дискусії щодо відповідної реакції на агресію РФ. З'являються різні позиції лідерів: від пропозицій збивати російські літаки до закликів зосередитися на підтримці України. Президент США Дональд Трамп, згідно з публікаціями західних ЗМІ, схиляється до ідеї обмеження допомоги прикордонним з Росією країнам НАТО у разі нападу. Це спонукає Росію до подальшої ескалації та тиску на Україну з метою нав'язування вигідних для себе переговорів.
Водночас низка лідерів ЄС закликають до активнішої допомоги Україні та зміцнення європейських систем ППО й ПРО для протидії потенційним провокаціям Росії. Збройні Сили Фінляндії, Швеції та Італії вже перехоплювали російські літаки поблизу естонського повітряного простору.
Україна закликає Захід мобілізувати ресурси та не обмежуватися зброєю на складах. Чим відчутнішою буде підтримка Києва, тим швидше може бути стабілізована ситуація в Європі загалом. Українська влада вважає свою власну позицію ключовою у стримуванні агресії РФ, паралельно закликаючи європейських партнерів до рішучих дій. У матеріалі також порушується питання, чи вдасться Кремлю залякати Європу і схилити до обмеження підтримки України.
