28 вересня в Молдові відбудуться ключові парламентські вибори, що визначать стратегічний вектор країни на найближчі роки. Парламент формує уряд, а його склад впливає на курс держави — від проєвропейської інтеграції до можливого повернення під вплив Москви.
Після провалу спроб Кремля вплинути на президентські вибори у 2024 році, де proєвропейська Майя Санду перемогла, російська сторона готує масштабну кампанію зі втручання, що включає витрати до 100 млн євро, використання криптовалют, енергетичного шантажу, новітніх інструментів дезінформації на основі штучного інтелекту. Цю операцію координує заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кірієнко.
Головними елементами нового втручання є: штучно створена енергетична криза, масове поширення фейкових новин та використання криптовалюти для підкупу виборців. Газпром повністю зупинив постачання газу до Молдови з 1 січня, спричинивши зростання цін на енергоносії. У відповідь на це, уряд змушений купувати ресурси в Румунії, що підвищує витрати населення та створює потенційний негатив для провладної партії.
Паралельно діє масштабна дезінформаційна кампанія — створюються фейкові новини під виглядом західних ЗМІ, масово застосовується штучний інтелект для deepfake-матеріалів у соцмережах. Кремль також проводить підкуп через нову криптовалюту А7А5, пов'язану з російськими структурами, що дозволяє уникати блокування й санкцій. За даними, вже налагоджена мережа з понад 300 тисяч довірених осіб.
Особлива увага приділяється молдовській діаспорі та автономії Гагаузія, використовуючи соціальні програми для залучення голосів. Оцінки свідчать, що загальні витрати Кремля на ці вибори можуть сягнути 150 млн євро.
Влада Молдови та президент Майя Санду попереджають суспільство про ризики та загрози, наголошуючи, що на карту поставлено не лише майбутнє Молдови, а й безпека європейського регіону. Вибори стануть лакмусовим папірцем для випробування сучасних гібридних методів втручання та визначать подальшу здатність демократій до протидії зовнішньому тиску.
