Аргентина знову опинилася у центрі фінансової кризи. Національна валюта песо втратила понад 40% вартості за останній рік, а державні резерви знизилися до критичних 9 млрд доларів, що менше, ніж потрібно за програмою МВФ. Хоча інфляція впала з піку 200% до 35%, це досягнення далося дорогою ціною: безробіття зросло до 8%, а середньостатистична орендна плата у Буенос-Айресі поглинає до 45% доходу орендарів.
Експортери стримують продаж валюти, очікуючи кращого курсу. Аграрії, які можуть забезпечити 8 млрд доларів надходжень від експорту сої, фактично заморожують валютні потоки, створюючи замкнене коло для економіки. Це спричиняє дефіцит доларів, ослаблення песо і посилює недовіру інвесторів: прибутковість держоблігацій перевищує 1000 базисних пунктів, ставлячи під питання здатність Аргентини обслуговувати борг.
Політична ситуація також складна. Президент Хав’єр Мілей стрімко втрачає підтримку після поразки в ключових виборах у провінції Буенос-Айрес. Його партія та уряд стикаються з корупційними скандалами, а негативний рейтинг лідера сягнув історичних максимумів. Напередодні жовтневих виборів зростає ризик повернення до влади пероністів, які орієнтуються на державний контроль та тісніше співробітництво з Китаєм.
США оголосили про готовність надати Аргентині багатомільярдну підтримку через Фонд стабілізації обмінного курсу на 30 млрд доларів. Серед можливих механізмів: валютні свопи, купівля песо та облігацій на відкритому ринку. Успішне запровадження цих кроків може стабілізувати ситуацію до виборів, однак підтримка фактично спрямована персонально на Мілея; якщо опозиція переможе, ризики для вкладених коштів зростуть.
Інтерес США зумовлений стратегічною важливістю Аргентини. Країна має треті у світі запаси літію — критично важливого для сучасних технологій і енергетики — а також великі резерви нафти й газу (Вакамуерта). Китай вже контролює більшість літієвих проектів та обсяги імпорту цієї сировини з регіону, що несе для США ризик втрати конкурентної переваги у нових технологіях і «зеленому» переході.
Повернення пероністів означатиме припинення реформ, посилення контролю над економікою, зростання корупції й зближення з Китаєм. Для США це потенційна стратегічна поразка у Латинській Америці. Американська підтримка Аргентини — це не тільки економічний крок, а й елемент геополітичного позиціонування у боротьбі за ключові ресурси майбутнього.
