Пан Артур поділився своїм баченням ситуації навколо впливу Китаю на політику Росії та її космічної галузі. Його позиція відрізняється від багатьох європейських лідерів, які вважають, що ЄС може зближуватися з Китаєм. Останні заяви тестують межі партнерства Росії, США і КНР.
Особливу увагу Артур звертає на слова Путіна щодо готовності стримувати агресію воєнним способом і коментар щодо оборонних систем у космосі. Він вважає це наслідком успішної для Росії поїздки до Пекіна та зростаючої співпраці з Китаєм, яка простежується навіть у нових агресивних діях РФ.
Артур наголошує, що сучасний "Роскосмос" без китайської підтримки не є конкурентоспроможним гравцем. Більшість спільних космічних проектів або керуються Китаєм, або реалізуються за його підтримки. Російські космічні амбіції наразі будуються в альянсі з КНР, включаючи розробки місячної бази та проекти на Місяці.
Експерт також аналізує минулі та нинішні ресурси Росії — без достатнього фінансування і технологій, більшість залишилися від епохи СРСР. З 2014 року та після введення санкцій незалежність російської космічної галузі суттєво знизилась.
Розмова стосується також планів Китаю і Росії щодо видобутку ресурсів на Місяці, зокрема гелію-3 як потенційного енергетичного джерела майбутнього. Артур підкреслює, що участь росіян у цих проектах можлива лише у співпраці і під керівництвом Китаю.
Напруга у відносинах Китаю, Росії та США, коментарі про біполярний світ та спроби Росії зберегти власний політичний вплив — також предмет обговорення. На думку Артура, Китай свідомо утримує Росію у сфері свого впливу як стратегічного партнера й ресурсу для власних цілей, зокрема, у контексті потенційної третьої світової війни.
